- біловус
- = білоу́с, -абелоу́с
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
біловус
Смотреть что такое "біловус" в других словарях:
біловус — рідше білоу/с, а, ч. 1) Той, хто має світлі або сиві вуса. 2) бот. Бур янова злакова рослина, яка росте в полі й на луках … Український тлумачний словник
біловус — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
білоус — див. біловус … Український тлумачний словник
мичка — и, ж. 1) Пучок конопель або льону, підготовлений для прядіння. 2) перен. Пасмо волосся, що вибивається з жіночої коси; волосся, підібране й зв язане на потилиці. 3) Жмут волосся у коней над копитом іззаду; щітка. 4) Ниткоподібне розгалуження… … Український тлумачний словник
білоус — уса, ч. Пр. Біловус … Словник лемківскої говірки
